Торгонські Володимир і Єфросинія, Капутерко (Торгонська) Поліна

Володимир та Єфросинія Торгонські з донькою Поліною проживали в м. Одеса. Мали добрі стосунки із сусідами-євреями – Давидом та Ривкою Вульфінами. Донька цього подружжя Вікторія була близькою подругою Поліни.

16 жовтня 1941 р. місто окупували румунські та німецькі війська. Почалося переслідування єврейського населення. Поліна благала батьків дозволити Вікторії пожити в них. І старші Торгонські не лише прислухалися до прохання дівчини, а понад те – вирішили рятувати цілу сім’ю, тож запропонували перебратися до них усім Вульфінам. Так Давид і Ривка з двома доньками опинилися в сусідів-українців, у підвалі їхнього будинку.

У січні 1942 р. євреї вирішили переміститись у гетто, яке окупанти організували в районі Слобідки (нині – частина м. Одеса). Умови, в яких там утримували євреїв, були жахливими, на всіх не вистачало ані їжі, ані приміщень, чимало людей ночувало просто неба. Протягом наступних двох місяців Поліна з мамою відвідувала Вульфінів. Вони зазделегідь домовилися про час і місце для зустрічей. Торгонські приносили друзям продукти й теплий одяг.

Наприкінці лютого впродовж кількох днів Поліна не знаходила в гетто своєї подруги. Виявилося, що частину євреїв перевезли в табір до с. Доманівка (нині – смт Доманівка Миколаївської області). Згодом і самі Торгонські з міркувань безпеки переїхали до с. Чубівка, що на півночі Одещини, за 150 км від обласного центру. Там навесні 1944 р. Поліна випадково зустріла Вікторію. Дівчина була знесилена місяцями поневірянь після втечі з Доманівського табору й нічого не знала про своїх батьків. Родина Торгонських заховала її у своєму новому будинку й опікувалася нею до кінця окупації. Після війни знайшлися Давид і Ривка, яким теж вдалось уникнути страти в с. Доманівка. Вульфіни були надзвичайно вдячні українській родині за допомогу.

/

У 1997 р. Яд Вашем визнав Володимира і Єфросинію Торгонських та їхню доньку Поліну Капутерко (Торгонську) Праведниками народів світу.